Страгегія

                                                                                                     Додаток до

                                                                                                           Рішення №520

Джуринської сільської ради

                                                                                                                         8 скликання від

                                                                                                          16.12.2021 року

СТРАТЕГІЯ

розвитку

Джуринської

територіальної

громади

2030

ВСТУП

1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

1.1 Загальна інформація про громаду

1.2 Природні ресурси та екологія

1.3 Історична довідка про територію громади

1.4 Соціальна сфера

1.5 Економіка та бюджет громади

2. МІСІЯ ТА СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ

2.1 SWOT -АНАЛІЗ територіальної громади

3. СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ

Стратегічна ціль 1.Економічний добробут громади

Оперативна ціль 1.1

Оперативна ціль 1.2

Стратегічна ціль 2. Розвинена інфраструктура

Оперативна ціль 2.1

Оперативна ціль 2.2

Стратегічна ціль 3.Якісна дошкільна та загальна середня освіта в громаді

Оперативна ціль 3.1

Стратегічна ціль 4. Соціальний добробут громади

Оперативна ціль 4.1

Оперативна ціль 4.2

Оперативна ціль 4.3

Оперативна ціль 4.4

Оперативна ціль 4.5

4.АНАЛІЗ ВІДПОВІДНОСТІ ПОЛОЖЕНЬ СТРАТЕГІЇ З ІНШИМИ СТРАТЕГІЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ

5.СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ТА ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

Додатки

ВСТУП

Шановна громадо!

Сьогодні, в умовах глобальної економіки, велике значення для розвитку громади має наявність довгострокової Стратегії розвитку. Саме вона є одним з основних документів громади, що передбачає план розвитку громади у майбутньому і спрямована на здійснення позитивних змін та забезпечення рівномірногорозвитоку усіх населених пунктів громади.

Стратегія розвитку Джуринської територіальної громади до 2030 року, розроблена на основі аналізу поточної ситуації у громаді, виходячи із соціально-економічних показників з урахуванням можливостей та місцевих ресурсів, відповідно до пріоритетних напрямків розвитку населених пунктів територіальної громади.

Наша Стратегія розвитку будується на системі цінностей, сформульованих в ході її розроблення, а саме: відкритість, динамічність і комфортність, конкурентність і інноваційність, професійність і відповідальність.

Підготовка цього важливого документа відбувалася за участю представників  апарату сільської ради, представників галузі освіти та культури, бізнесу, громадськості. Я щиро вдячна усім, хто брав активну участь у підготовці Стратегії.

Перед нами – великі плани й важливі завдання. Вірю, що спільними зусиллями нам вдасться збудувати спроможну громаду та забезпечити належний рівень життя жителів Джуринської територіальної громади!

З повагою, Джуринський сільський голова

Галина Попсуй

Перелік умовних скорочень

ТГ – територіальна громада;

ДФРР – Державний фонд регіонального розвитку;

ЦНАП – Центр надання адміністративних послуг

1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ
   1. Загальна інформація про громаду

Джуринськатериторіальна громадаутворена 26листопада 2020 року на основіоб’єднання8сільських рад Шаргородського районуВінницькоїобласті (всього16 населенихпунктів). Відповідно до розпорядження№ 707-рвід 12 червня 2020р. КМУ «Про визначенняадміністративнихцентрів та затвердженнятериторійтериторіальних громадВінницької області »адміністративним центром громади є село Джурин і до складуДжуринськоїтериторіальноїгромадиувійшли:

• Джуринськатериторіальна громада:с.Джурин;
• Деребчинськатериторіальна громада: с. Деребчин, с.Аристівка  с. Семенівка, с.МалаДеребчинка, с. Володимирівка;
• Хоменківськатериторіальна громада: с. Хоменки, с. НовіХоменки;
• Зведенівськатериторіальна громада: с. Зведенівка;
• Калитинськатериторіальна громада: с. Калитинка, с. Покутине;
• Голинчинецькатериторіальна громада: с. Голинчинці, с. Синьожупанники, с.Вербівка;
• Сапіжанськатериторіальна громада: с. Сапіжанка;
• Садковецькатериторіальна громада: с.Садківці.

Джуринськатериторіальна громада розташована у  південно-західнійчастиніВінницькоїобласті. Площагромадискладає337,1км².Джуринськатериторіальна громада розташована на відстані 358 км відм.Київ, 84 км відобласного центру м.Вінниця, 262 км відм.Кишенів. Відстань до найближчогоміжнародного аеропорту „Гавришівка“ складає 88 км, до міжнародного аеропорту „Бориспіль“ – 313 км.

Рис.1 Розташування Джуринської ТГ

на мапі Вінницької області

Джуринська ТГ межує з Шаргородською, Чернівецькою, Шпиківською, Томашпільською, МурафськоюТГ Вінницької області. Автошля́х Р 36  -автомобільний шлях регіонального значення на території України (Немирів — Могилів-Подільський) проходить через с.Джурин та с.Хоменки.

ДемографіяДжуринськоїтериторіальноїгромади

Кількістьофіційнозареєстрованогонаселення станом на 01.10.2021р. складає11464осіб, усе населення-сільське. Чоловікискладають 45% населеннягромади, а жінки 55%, щовідповідаєсереднімпоказникам поВінницькійобласті (46,2% та 53,8 % відповідно).  Густота населення в громаді 34 особи/км².

Таблиця1. ВіковігрупинаселенняДжуринської ТГ

Таблиця 2. Гендерний показник населення в Джуринській ТГ

Скорочення чисельності населення характерне як для Вінницької області в цілому, так і для нинішньої Джуринської  ТГ. Слід зазначити, що така негативна тенденція в довгостроковій перспективі є загрозою для нормального розвитку Джуринськоїгромади.Особливо варто звернути увагу на від’ємний природний рух населення, тобто його скорочення в результаті переважання смертності (157 осіб у 2021 році) над народжуваністю (38 осіб у 2021 році).

1.2 Природніресурси та екологія

Основним ресурсом Джуринськоїгромади є землі сільськогосподарського призначення. Серед усіх категорій земель громади вони займають найважливіше економічне значення.

Рельєф.Джуринська територіальна громада розташована у південно-західній частині Вінницької області. Поверхня- підвищена, полого-хвиляста лісова рівнина.

Кліматичні умови. Клімат помірно-континентальний з м’якою зимою і досить теплим, вологим літом. Середня температура повітря липня становить + 18,0 ºС, а середня температура січня -5,5 ºС. Максимальна температура влітку досягає +38 ºС, мінімальна взимку -34 ºС. Середня температура теплого періоду (квітень-вересень) становить +14,5 ºС, холодного (жовтень-березень) - 0,4 ºС. Середня річна кількість опадів становить 534-540 мм.

Лісові ресурси.Площа лісів сягає 5171,49 га. Найпоширенішими породами дерев є граб, береза, дуб, ясен, липа.

Водні ресурси.На території Джуринської  ТГ є 31 ставок,  їх загальна площа складає 80,54 га.Проте, більшість з цих об’єктів перебуває в незадовільному стані, та потребує розчищення.

Корисні копалини.Надра Джуринської ТГ багаті на корисні копалини. Переважають поклади ракушняка, граніту, піску, глини.

Екологічна ситуація.На території Джуринської громади розташований найбільший у Європі отрутомогильник. Зволікання із вирішенням цієї проблеми створює реальну загрозу для забруднення довкілля високотоксичними речовинами, веде до екологічної катастрофи та ставить під загрозу життя і здоров’я мешканців не тільки Вінницької області. Тому ця проблема потребує першочергового вирішення.

Також на території громади наявні стихійні сміттєзвалища, що спричинено низькою екологічною свідомістю населення та відсутністю належного механізму вивезення та сортування сміття.

1.3 Історична довідка про територію громади

Адміністративний центр громади – село Джурин.

В історичній літературі Джурин вперше згадується в 1547 році, коли він входив до Литовського князівства. За переказами, там, де тепер розкинулася західна околиця Джурина, в глибоку давнину містилося село Чурилове, за прізвищем власника замку. Згодом це поселення дістало назву Джурин.

В давні часи землі належали Чурилам, згодом – князям Горським та Толочимським, пізніше Потоцьким, Собанським.

Після Люблінської унії 1569 року землі Джурина відійшли до Речі Посполитої. За національно-визвольної боротьби під керівництвом Б.Хмельницького Джурин був сотенним містечком і входив до Брацлавського полку, яким командував Данило Нечай.

З 1672 року згідно з Бучацьким договором, територія Брацлавського воєводства відходила до Туреччини. У Джурині було розміщено турецький гарнізон.

1699 року село знову відійшло до Речі Посполитої. Приблизно в цей час у містечку поселилася велика громада євреїв.

З 1793 року Джурин став належати до Рожнатівської волості Ямпільського повіту Подільської губернії. Ще з 1767 р. Джурин мав Магдебурзьке право. В містечку був оборонний замок, знищений під час революції 1917 року.

Наприкінці ХІХ ст. на території Джурина розташовувався палац Гортензії Собанської. Працювала „фабрика цукру“- бурякопереробне підприємство. Під час одного з нальотів німецької авіації 1941 року цукрозавод був ущент зруйнований. 1954 р. на фундаментах заводу створено ремонтно-механічні майстерні, а потім і машинобудівний завод, який виготовляв некомплектне обладнання для 192 цукрових заводів України.

1923 року Джурин став районним центром. В липні 1930 року район ліквідували. 20 березня 1946 року знову було відновлено Джуринський район, а в 1959 – ліквідовано.

Село Деребчин.Вперше село згадується у ХVІІ ст. Проте з інших джерел відомо, що село засноване 1400 року. Історики стверджують, що Деребчином, як і іншими великими землями на Мурафському Лівобережжі, володів МарцінЧурило (відомості з грамот Свидригайла (1431 р.)).Після смерті МарцінаДеребчин перейшов у спадок до його сина –Міколая, а потім до його доньки – Ельжбети. Після Любленської унії величезні помістя були роздані різним польським магнатам, які поступово витісняли місцевих землевласників. Деребчин потрапив у володіння Теодора Потоцького (ймовірно – 1758 р.). Саме за часів володарювання Т.Потоцьким в Деребчині було закладено чудовий дендропарк, у центрі якого був збудований палац. У 1783 році Теодор Потоцький фундував в Деребчині Чудо-Михайлівську церкву. Наступним власником деребчинських земель є Леон Подоський (ймовірно – з 1800 р.). Ще за життя Л.Подоський заповів Деребчин своїй доньці Пауліні, після смерті якої село перейшло у спадок її дочці, а згодом – онуці. Онука продала Деребчин відомому німецькому підприємцю і банкіру Ернсту (Арісту) Масу. В 1877 році ним була збудована велика цукроварня. Після смерті Е.Маса всі статки успадкувала його вдова та сини Аріст і Томас. У 1893 р. Аріст успадковує Деребчин. Поряд із промисловим виробництвом Аріст займався і планомірним розвитком сільського господарства. В 1888 році було організовано Деребчинське дослідне поле, в 1889 – започатковано сільськогосподарську дослідну станцію. В 1895 році було збудовано гуральню, яка випускала спиртові напої, в ці ж роки було збудовано завод по вирощуванню великої рогатої худоби та кінний завод.

На Володимирці – економії, названій на честь молодшого сина Володимира, була побудована велика молочна ферма. На Ариставці – економії, названій на честь старшого сина, Аріст побудував цегельний завод.

Всі центральні дороги та дороги до трьох економій –Аристівки, Володимирки та Стрільник - були викладені бруківкою. Від Деребчинського цукрового заводу було прокладено 18-тикілометрову залізничну колію.

У 1889 році була відкрита церковно-приходська школа для хлопчиків, у 1897 – для дівчаток. В 1903 році в Деребчині працювало 2-класне міністерське народне училище. У 1890 році при заводі було збудовано лікарню.

Водойми села – річки Суха та Деребчинка.

Село Хоменки. Село засноване в першій половині ХVІІ століття на руїнах селища, спаленого татарами. За переказами, тільки одному жителю на ім’я Хома вдалося врятуватися від загибелі. Від імені чоловіка і пішла назва села – Хоменки. Однак за більш достовірними архівними даними історія села та його назви виглядають інакше. Наприкінці ХV – в середині ХVІ ст. територія села належала Брацлавському та Вінницькому старості – князеві Степану Пронському. На той час назва населеного пункту була Пронське. Пізніше село належало наступникам Пронського – старості Богушу Корецькому, гетьману Яну Замойському та польському землевласнику СкіндеруХоментовському. Вважається, що саме завдяки прізвищу останнього –Хоментовського, село завдячує теперішній назві – Хоменки. Із знайдених архівних даних відомо, що село Пронське було відбудоване і перейменоване у Хоментовці сином Яна Замойського Хомою (Хоментовці – Хоменковці – Хоменківці – Хоменки). У ХІХ ст. власником маєтку в селі був Міхал Євстахій Собанський.

Свого часу Хоменківській сільській раді підпорядковувалося село Чапаєве, яке згодом стало просто віддаленим кутком села Хоменки. Сьогодні це – Нові Хоменки.

Село перетинає річка Мурафа. Є 5 ставків, водопад.

Село Зведенівка. Вперше село згадується у ХVІІІ ст. За переказами, назва села походить від прикметника «зведений». На згарищах колись лісистої місцевості поселяли людей з різних місць. Саме переселенці й дали назву поселенню – Зведеновка. Пізніше назву було змінено на Зведений камінь, оскільки місцевість тут гориста і кам’яниста.

Існує й інша версія, яка стверджує, що назва села походить від великого православного свята – Зведення (Воздвиження) Хреста Господнього.

Село лежить на березі річки Сухої – притоки Мурафи.

Село Калитинка. Вперше село згадується у ХVІІІ ст. Хоча за іншими архівними даними - в 1606 році. На ту пору землі трьох сіл - Калитинка, Покутине й Садківці – були у власності Замойських-Конецпольських. За переказами, на місці теперішнього села було місто Кремінець, знищене татарами. Частина Кремінця називалася Калитою. Тому й село, що виникло на руїнах цієї частини, стали називати Калитинкою. Інша версія походження назви села –від форми місцевості, яка нагадувала собою калитку.

До створення Брацлавського воєводства (1566 р.) калитинські й покутинські землі належали Київському воєводству.

В 1772 році була споруджена церква Св.Димитрія. З 1880 року існувала церковно-приходська школа.

Село Покутине. Про назву села існує таке повір’я: в давні часи на місці Покутине була тюрма міста Кремінець. Одного разу, під час татарського погрому, злочинці втекли й розбіглися по лісі. Вони не давали проходу ні кінному, ні пішому, наводячи жах на жителів. Пройшовши небезпечне місце, кожен казав: «Слава Богу, спокутував гріхи». Сама місцевість стала називатися Покутою, а потім і поселення, що утворилося тут – Покутин.

В 1759 році в селі було споруджено дерев’яний  Свято-Михайлівський храм. В 1894 р. на місці старого храму було розпочато будівництво нового, завершене в 1900 р. З 1889 року існувала церковно-приходська школа.

Село Голинчинці. Історія села починається з першої половини ХVІІІ ст. На місці села колись шумів дрімучий ліс. Тут знаходили притулок православні ченці, гнані яничарами. Оскільки ченці були бідні, голі, то звідси й назва поселення –Голіченці. Є й інша версія, начебто назва села пішла від злиття назв двох поселень – Гала і Ченці. З 1627 року разом з селом Малі Голинчинці село належало до монастиря домініканців у Мурафі.

Водойми – річка Суха, ставок.

Село Синьожупанники. Колишня назва – селище Петровського.

Село Вербівка. Перша назва поселення – Малі Голинченці, згодом поселення мало назву Ксьондзівка.

Село Сапіжанка засноване в кінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.На місці поселення був непрохідний ліс. Саме сюди забігали селяни, втікаючи від польських шляхтичів. Перша назва села була – Забіжанка.

Невеликий струмок-річечка, на схилах пагорбів якого розкинулося село, впадає в річку Мурафу.

Село Садківці. Перша згадка про село датована ХV –ХVІ ст. В 1648 році село згадується як укріплене містечко. За народними переказами, давня назва села – Зятківці, що з часом трансформувалась у Садківці. Інша версія – село потопає в садах, звідси й назва. Виникло на місці поселення Кремінець, спаленого татарами, разом з Калитинкою та Покутине. З цих трьох сіл Садківці – найдавніше.

На початку ХІХ ст. (1817 р.) в селі було збудовано Скаржинським поміщиком церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Деякі джерела свідчать, що в селі був ще один храм, збереглася й назва місцевості – Попів хутір. Церковно-приходська школа існувала з 1866 року.

Водойми – річки Садківка, Мурафа.

Джуринська територіальна громадабагата на велику кількістьхрамів та церков. В Джурині діє православний храм Різдва Пресвятої Богородиці Могилів-Подільської єпархії УПЦ, Дім Молитви ЄХБ.

На території Деребчинадіє православний  храм Чуда Архистратига Божого Михаїла та православний храм у селі Семенівка; три католицьких храми: Божої Матері Неустанної Допомоги (с.Деребчин), Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (с.МалаДеребчинка), Найсвятішого Серця Господа Ісуса (с.Аристівка).

        У  селі Хоменки діє єдина в Джуринській громаді Православна Церква України Архистратига Божого МихаїлаВінницько-Тульчинської єпархії, а також Свято-МихайлівськаМогилів-Подільської єпархії УПЦ.

В селі  Зведенівка діє три храми: костел св. Йосифа Ремісника (Робітника) та два православні храми – Успіння Божої Матері та св. Миколая (на Попелівці).

У селі Калитинка діє православний  храм – Св.ДимитріяСолунського (с.Калитинка) та у с. Покутине - Свято-Михайлівський Могилів-Подільської єпархії УПЦ.

В селі Сапіжанка  є дві церкви: Іоанна Богослова (стара, дерев’яна, недіюча) й Ікони Казанської Божої Матері Могилів-Подільської єпархії УП.

В селі Садківці діє церква Успіння Пресвятої Богородиці.

В селі Голинчинці діє православний храм Св. ДимитріяСолунського та в с. Вербівка -  церква св. Косми і Дем’яна.

На відстаніприблизно 3,5-4 км від с. Голинчинцізнаходиться православна святиня, названа Йосафатовою долиною, інша назва – Долина Хрестів. Нині тут діє Хресто-Воздвиженский чоловічий монастир Могилів-Подільської єпархії УПЦ.

Наявність готельно-ресторанного та оздоровчого комплексу надає громаді привабливість для розвитку туризму.

1.4 Соціальна сфера

Мережа освітніх закладів.

На території Джуринської громади діють  5 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, 1 загальноосвітня школа І ступеня, 7 дошкільних навчальних закладів, дитяча музична школа.

Таблиця 3. Загальноосвітні заклади Джуринської ТГ

Таблиця 4. Заклади дошкільної освіти Джуринської ТГ

Для покращення роботи закладів освіти потрібно виконати такі завдання:

- модернізувати систему освіти з урахуванням сучасних тенденцій розвитку галузі та місцевих потреб. Удосконалювати зміст освіти відповідно до державних стандартів дошкільної, загальної середньої освіти, впроваджувати сучасні педагогічні технології, сприяти підвищенню якості знань учнів;

- сприяти створенню у закладах освіти умов, які відповідають державним стандартам освіти та забезпечують якісне проведення освітнього  процесу;

- забезпечити психолого-педагогічний, медичний та методичний супровід освітнього процесу  у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО), закладах дошкільної освіти (ЗДО) та закладах позашкільної освіти (ЗПО);

- розвивати мережу ЗДО, ЗПО, ЗЗСО та їхніх філій, відповідно до демографічної ситуації;

- забезпечити підвезення учасників освітнього процесу до місць роботи, навчання і додому;

- сприяти виконанню приписів щодо дотримання пожежної безпеки;

- впроваджувати в закладах освіти енергозберігаючі заходи;

- оснащення харчоблоків закладів освіти сучасним обладнанням;

- поповнювати бібліотечні фонди періодикою, підручниками  та методичною літературою;

- підтримувати в належному інженерно-технічному стані будівлі закладів освіти.

Багато з наявних освітніх закладів Джуринської громади потребують проведення ремонтних робіт, утеплення. Ці питання будуть вирішуватися в подальшому по мірі оптимізації діяльності освітньої галузі, накопичення ресурсів та залучення грантових коштів.

Мережа медичних закладів.Головним завданням медичної галузі громади на початковому етапі стане збереження наявного потенціалу та забезпечення їх повноцінного функціонування. Наразі в Джуринській громаді функціонує 2 амбулаторії сімейної медицини, 9 пунктів надання першої невідкладної медичної допомоги, 4 аптеки.

Заклади культури.Сфера культурипредставлена у Джуринській громаді 7 будинками культури, 4 сільськими клубами, 11 бібліотеками.Найбільшою проблемою даної галузі є аварійний стан, відсутність опалення будинків культури та клубів, незавершене будівництво будинку культури в с.Зведенівка.

Зокрема капітального ремонту потребують будинки культури в с. Деребчин, с. Садківці, с. Калитинка, с. Покутине та клуби в с. Семенівка, с.Аристівка.

При цьому громада славиться художньою самодіяльністю, великою кількістю творчих колективів. Серед них варто відзначити, зокрема, колективи, які удостоєні звання „Народний аматорський колектив“:

- вокальний чоловічий ансамбль „Джура“та хоровий колектив (с. Джурин);

- гурт весільних музик „Веселі музики“, вокально-інструментальний ансамбль „Перспектива“ та духовий оркестр (с. Хоменки);

-фольклорно-етнографічний колектив „Оксана“ (с.Покутине).

Спорт.У Джуринській ТГ проводяться змагання для сільських спортсменів, чемпіонати району з футболу, волейболу. Таким чином, розвивається масовий спорт.

Проблемою є низький рівень матеріально-технічної бази спортивної інфраструктури. Приміщення спортзалів у школах, спортивні майданчики, стадіони та інша спортивна інфраструктура потребують оновлення, реконструкції. В деяких школах взагалі відсутні спортивні зали.

Інфраструктура. У сфері житлово-комунального господарства на території Джуринської громади працює декілька комунальних підприємств: КП „Джуринське“ (с. Джурин), КП „Господарник“ (с.Хоменки), КП „Дружба“(села Сапіжанка,Калитинка, Покутине, Садківці, Деребчин), ПП „Зведенівське“ та ПП „Довіра“ (с.Зведенівка), які забезпечують надання послуг з водопостачання. Проте, забезпечено централізованим водопостачанням 1130 домогосподарств, що становить лише 21,5% у загальній кількості домогосподарств громади(5289).

Вуличне освітлення повністю облаштоване у селах Хоменки, Нові Хоменки, Зведенівка та Сапіжанка, а в інших селах - лише  по  центральних вулицях.

На території громади знаходиться 5 відділень поштового зв’язку:2 відділення „Нової пошти“ ( с.Джурин,с.Деребчин) та 3 відділення „Укрпошти“ (с.Джурин, с.Хоменки, с.Деребчин).

На жаль, в громаді відсутнєбанківське обслуговування, що створює значний дискомфорт для населення. В селах лише подекуди є касові термінали.

Доступ до інтернету в Джуринській ТГ надає  ПАТ „Укртелеком“, ТОВ „НПК „ХОУМ-НЕТ“, Київстар та інші оператори.     

Джуринська ТГ має власний офіційний веб-сайт (http://dzhurynska.gromada.org.ua/), на якому розмішена загальна інформація про громаду, новини та оголошення, інформація по кожному відділу Джуринської сільської ради.

1.5 Економіка та бюджет громади

Економіка.Сьогодні Джуринська громада має аграрну спрямованість сектору економіки. На її територіїуспішно функціонують 35 сільськогосподарських підприємств, найбільшими з них є: ПП «Агрофірма Джерело», СТОВ «Колос», ФГ «СмедТверстед», ПП «Довіра», ТОВ «Діброва», ФГ «Калитинка-Вікторія», ФГ «ЯСОВАНА», ТОВ «СХК «Вінницька промислова група», ПОП «Авангард».Переважно господарства спеціалізуються на виробництві зернових, зернобобових, олійних культур. В цілому сільськогосподарська галузь має гарні подальші перспективи, а тому прогнозується її інтенсивний розвиток в найближчій перспективі.

Порівняно непогано в громаді розвинуте підприємництво. На території громади здійснюють свою діяльність 237 фізичних осіб-підприємців.  Основними сферами діяльності підприємців є торгівля та громадське харчування. Подальший розвиток підприємництва буде можливий за рахунок зростання купівельної спроможності населення та підтримки з боку місцевої і державної влади.

Економічний розвиток громади буде можливий, в першу чергу, за рахунок розвитку малого бізнесу, який тут розташований. Основою для цього мають стати інвестиції в розвиток нових виробництв.Такими, зокрема, можуть стати переробка сільськогосподарської продукції.

Сприятливі умови для розвитку має і туристична галузь, але вона потребує значних інвестицій. Розвиток можливий за такими напрямками: релігійний туризм, готельно-ресторанний бізнес, оздоровчий комплекс, мисливство, збирання грибів.

Бюджет

Доходи.За 9 місяців  2021 року до бюджету Джуринської ТГ по загальному фонду бюджету без урахування трансфертів надійшло 21272560,95 грн., що становить 118,93% до річного плану з урахуванням змін.  Понад план отримано 3385598,95 грн.

Основним бюджетоутворюючим податком єподаток на доходи фізичних осіб, який становить більше 56 % доходів загального фонду бюджету.А також значну частку від всіх податкових надходжень до бюджету складають єдиний податок ( 19,2%), плата за землю – 20,3 %.

Крім власних надходжень податків і зборів, до загального фонду бюджету отримано 14,3 млн. дотацій та 27,6 млн. субвенцій з бюджетів усіх рівнів.

Видатки. Обсяг видатківДжуринської сільської територіальної громади за 9 місяців 2021 року становить 53360509 грн., у тому числі 53134571 грн. – видатки загального фонду, та 225938 грн. – видатки спеціального фонду.

Кошти місцевого бюджету, в першу чергу, спрямовуються на забезпечення функціонування соціально-культурної сфери території громади. Так,  на зазначені цілі видатки загального фонду бюджету становлять 44429674 грн., що становить 83,6 % від видатків загального фонду бюджету:

• «Освіта» - 41001077 грн., що становить 77,16 %від загального обсягу видатків місцевого бюджету;
• «Соціальний захист та соціальне забезпечення» - 1399765 грн., або 2,63 %;
• «Культура і мистецтво» - 2028832 грн або 3,81%.

На забезпечення діяльності галузі «Державне управління» обсяг видатків становить 6361982 грн., або 11,97 %.

Таблиця 5. Показники соціально-економічного розвитку Джуринської ТГ

2. МІСІЯ ТА СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ

2.1 SWOT-АНАЛІЗ Джуринської територіальної громади

Робочою групою було проведено ряд досліджень стану розвитку громади. Окрім цього було опрацьовано Профіль громади. На основі отриманих даних, був проведений SWOT-аналіз і визначено Місію й стратегічне Бачення Джуринськоїтериторіальної громади.

Місія громади – це причина появи, основне призначення та сенс її існування, сукупність унікальних історичних і сучасних особливостей та конкурентних переваг, які вже є, та які громада хотіла б зберегти для подальшого свого розвитку, або здобути у свідомому процесі розвитку.

Декларуючи Місію, громада самовизначається: „Хто ми є і що ми робимо“.

Стратегічне Бачення – це спільне, погоджене на основі консенсусу, уявлення жителів про те, якою громада має виглядати в майбутньому. Визначення Бачення є ключовою і відправною точкою, воно спирається на основні характеристики та стратегічні напрями і стає головною ідеєю всього стратегічного планування.

SWOT-аналіз – це аналіз у стратегічному плануванні, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії: сильні (S – strengths), слабкі (W – weaknesses) сторони об’єкту, який аналізується; можливості (O – opportunities), що існують для нього або можуть з’явитися з часом і загрози (T – threats), з якими об’єкт зіштовхується або може зіштовхнутися протягом своєї подальшої діяльності та розвитку.

Таблиця 6. SWOT-аналізДжуринської ТГ

На основі проведеного SWOT-аналізу робочою групою було визначено Місію та Стратегічне бачення розвитку Джуринської територіальної громади до 2030 року.

3. СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ

Таблиця 7. Матриця стратегічних, оперативних цілей, заходів і потенційно можливих сфер реалізації проєктів

Стратегічна ціль 1. Економічний добробут громади

Обґрунтування: економічний добробут громади неможливий без розвитку місцевої економіки, тому громада має використати всі місцеві конкурентні переваги.

Мета: за допомогою інтелектуальних, людських, інституційних, інфраструктурних, енергетичних, фізичних та природних ресурсів побудувати в громаді власну, прозору, зростаючу економічну систему, яка не тільки залучить інвестиції, підтримає розвиток існуючого місцевого бізнесу, створить нові робочі місця, а й наповнить місцевий бюджет.

Оперативна ціль 1.1. Інвестиційно та туристично приваблива громада

Підвищення інвестиційної привабливості громади передбачає створення належної бази даних щодо її території та потенційних напрямів розвитку. Також важливо чітко ідентифікувати і графічно прив’язати об’єкти, розташовані на території громади до відповідних географічних локацій. Тому передбачається розробка генеральних планів та проведення інвентаризації земельних ділянок та будівель територіальної громади.

Бенефіціари (вигодонабувачі): інвестори, підприємці, малий бізнес, фермери.

Заходи/проєкти:

1.1.1.Аудит ресурсів ТГ (комунальні заклади, землі, водні ресурси, інвестиційно та туристично-привабливі об`єкти);

1.1.2.Розробка генеральних планів населених пунктів;

1.1.3.Проведення нормативно-грошової оцінки земель;

1.1.4.Відбір потенційно привабливих об`єктів і розробка інвестиційної пропозиції для залучення інвесторів.

Оперативна ціль 1.2. Зайнятість населення

Працевлаштування населення сільської місцевості на підприємствах, що використовують землі сільськогосподарського призначення, надасть змогу забезпечити ефективне виробництво, задовольнить потреби працівників-мешканців громади, наповнить місцевий бюджет і відродить соціальну сферу села.

Бенефіціари (вигодонабувачі): інвестори, підприємці, малий бізнес, фермери, молодь, працівники підприємств, безробітні, соціально незахищені верстви населення.

Заходи/проєкти:

1.2.1. Проведення аналізу суб’єктів підприємницької діяльності;

1.2.1 Сприяння розвитку різних форм кооперації, фермерства (молочна галузь, садівництво, ягідництво, бджолярство);

1.2.2 Створення робочих місць.

Стратегічна ціль 2.Розвинена інфраструктура

Обґрунтування: комплексний благоустрій території громади, розвиток інфраструктури у сфері дорожнього господарства, якісні комунальні послуги,спрямовані на задоволення базових потреб громади і забезпечення нормальних умов проживання відповідно до стандартів.

Мета: покращити умови проживання та соціально-побутові умови всіх мешканців громади.

Оперативна ціль 2.1. Доступна питна вода

Проблема нестачі та низької якості питної води пов`язана з виснаженням запасів прісних підземних вод. Розв`язання проблеми забезпечення якісною питною водою всіх населених пунктів громади полягає в реконструкції та  будівництві об`єктів водопостачання, очищенні та знезараженні громадських криниць (санація).

Бенефіціари (вигодонабувачі): всі мешканці громади.

Заходи/проєкти:

2.1.1. Забезпечення сільських населених пунктів водопостачанням. Будівництво та реконструкція водогонів.

2.1.2. Очищення та знезараження громадських криниць (санація).

Оперативна ціль 2.2.Якісна дорожня інфраструктура та доступні транспортні послуги.

Реалізація проєктів забезпечить безпеку всім учасникам дорожнього руху, створить для мешканців громади зручні умови проживання, праці і відпочинку.

Бенефіціари (вигодонабувачі): всі мешканці громади.

Заходи/проєкти:

2.2.1. Поточний та капітальний ремонт дорожнього покриття, мостових переходів, зупинок, освітлення, тротуарів.

2.2.2. Встановлення вуличних урн, лавок, ліхтарів.

2.2.3. Приведення у належний стан автомобільних доріг, якими здійснюється довезення учнів до опорних закладів загальної середньої освіти, а також громадян до закладів соціальної сфери, зокрема, охорони здоров’я.

Стратегічна ціль 3. Якісна дошкільна та загальна середня освіта в громаді

Обґрунтування: кожна дитина має мати доступ до якісної освіти, спрямованої на розвиток соціального досвіду, особистісних якостей, оволодіння компетенціями, що потрібні в сучасному світі.

Мета: створити всі необхідні умови для забезпечення якісної дошкільної та загальної середньої освіти, що сприятиме всебічному розвитку, вихованню, навчанню, виявленню талантів, соціалізації особистості.

Оперативна ціль 3.1. Адаптована мережа дошкільних та шкільних навчальних закладів з сучасними умовами, що забезпечують якісну освіту.

Поставлена мета – забезпечення рівноправної та якісної початкової та середньої освіти, що дозволяє домогтися хороших результатів навчання. Реалізація проєктів створить освітній простір доступним.

Бенефіціари (вигодонабувачі): діти, молодь, сім`ї.

Заходи/проєкти:

3.1.1. Капітальний ремонт, реконструкція, термомодернізація приміщень дошкільних та шкільних навчальних закладів

3.1.2. Оснащення дошкільних та шкільних навчальних закладів необхідним для навчального процесу сучасним обладнанням

3.1.3. Забезпечення у повному обсязі сільських населених пунктів шкільними автобусами, які відповідають необхідним технічним вимогам та безпековим вимогам.

Стратегічна ціль 4. Соціальний добробут громади

Обґрунтування: кожен мешканець громади має мати доступ до адміністративних послуг, можливість культурного, духовного, фізичного розвитку та жити в безпечно екологічному середовищі. Їх доступність та якість – основні показники цивілізованості країни. Адже задоволення потреб і досягнення цілей громади фактично означає її функціонування та розвиток.

Мета: створити всі необхідні умови для забезпечення користування своїми особистими правами як людини та громадянина в отриманні  адміністративних послуг, підтримати системну освіту або самоосвіту.

Оперативна ціль 4.1. Доступні адміністративні послуги.

Кількість мешканців, які проживають в громаді, є вагомим фактором для утворення повнофункціонального ЦНАП в Джуринській громаді для надання широкого спектру адміністративних послуг.

Бенефіціари (вигодонабувачі): всі мешканці громади.

Заходи/проєкти:

4.1.1. Створення ЦНАП.

Оперативна ціль 4.2.Спортивна та освічена громада.

Зменшення тривалості життя громадян, загострення криміногенної ситуації, особливо у молодіжному середовищі, є наслідком несформованості сталих культурних традицій та мотивацій щодо ведення здорового способу життя. Культура і спорт – це той майданчик, що об’єднує людей, надає можливості для дозвілля, розваг, навчання й обміну досвідом з іншими. Досягненню мети сприятиме створення умов для поліпшення здоров’я населення громади шляхом залучення широких верств населення до систематичних занять фізичною культурою та масовим спортом, популяризації здорового способу життя, максимальної реалізації здібностей обдарованої молоді.

Бенефіціари (вигодонабувачі): всі мешканці громади.

Заходи/проєкти:

4.2.1. Облаштування стадіонів та спортивних майданчиків у всіх населених пунктах ТГ

4.2.2. Ремонт і реконструкція приміщень музичної школи, сільських клубів, бібліотек; їх трансформація у сучасні осередки культурного дозвілля та просвіти

4.2.3. Продовження будівництва Будинку культури у с.Зведенівка

4.2.4. Започаткування регулярних культурних і спортивних заходів в ТГ.

Оперативна ціль 4.3.Об`єднана, соціальна, зближена громада

Відсутність спільних інтересів, заходів в громаді знижує її соціальну активність. Наслідком такого явища є відтік населення (особливо молоді) із сільської місцевості у великі міста. Реалізація проєктів створить спільні громадські простори для різних вікових груп населення, осередки громадської активності і зблизить громаду.

Бенефіціари (вигодонабувачі): всі мешканці громади.

Заходи/проєкти:

4.3.1. Будівництво/ремонт дитячих майданчиків у всіх населених пунктах громади

4.3.2. Облаштування зон відпочинку у всіх населених пунктах громади

4.3.3. Облаштування торгових площ/майданчиків, ліквідація стихійних ринків на території громади.

Оперативна ціль 4.4. Раціональне використання природних ресурсів в громаді

Вирішення екологічних проблем громади спрямоване на покращення якості життя громадян на даному етапі та в довгостроковій перспективі.

Бенефіціари (вигодонабувачі): всі мешканці громади.

Заходи/проєкти:

4.4.1. Ліквідація отрутомогильника

4.4.2. Ліквідація стихійних сміттєзвалищ, налагодження сортування сміття

4.4.3. Розчищення русел річок і водойм

4.4.4. Ремонт гідроспоруд.

4.4.5. Сприяння розвитку туристичної інфраструктури на сільських територіях.

Оперативна ціль4.5 Доступна та якісна медицина

Мережа закладів охорони здоров’я потребує приведення її у відповідність з реальними потребами населення у медичних послугах. Створення  ефективної моделі організації системи охорони здоров`я в громаді, а саме сучасне обладнання та сучасні підходи до лікування, організація праці, оптимальне робоче навантаження дасть змогу покращити якість та підвищити ефективність медичних послуг шляхом оптимального взаємного розподілу функцій, збільшити загальний об’єм медичних послуг.

Бенефіціари (вигодонабувачі): всі мешканці громади.

Заходи/проєкти:

4.5.1 Поліпшення медичного обслуговування жителів сільських територій: запровадження практики диспансерних оглядів для жителів сільських територій, у тому числі із застосуванням мобільних пунктів, оснащених необхідним обладнанням.

4.5.2. Забезпечення сучасними технічними та інформаційно-програмними засобами для функціонування електронної системи охорони здоров’я

4.5.3. Забезпечення належного матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я.

3. АНАЛІЗ ВІДПОВІДНОСТІ ПОЛОЖЕНЬ СТРАТЕГІЇ

З ІНШИМИ СТРАТЕГІЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ

Стратегія розвитку Джуринськоїтериторіальної громади на період до 2030 року повністю відповідає принципам, пріоритетам, стратегічним та оперативним цілям та завданням Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки та стратегічним документам, що регламентують просторовий та регіональний розвиток Вінницької області, зокрема Стратегії збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2027 року.

5.СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ТА ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

З початку роботи зі стратегічного планування було наголошено на важливості впровадження та моніторингу реалізації стратегії розвитку Джуринської ТГ. У стратегії описано систему моніторингу її виконання та систему індикаторів (результатів) впровадження та оцінки (кількісні та якісні). Наскільки успішним виявиться реалізація стратегії, залежатиме від позитивних економічних та інших змін, що впливають на досягнення цілей.

У роботі над розробкою стратегії брали участь представники органу місцевого самоврядування, бізнесу, освітніх установ та інших організацій, що забезпечує реалістичність її виконання та довіру до нього з боку громади.

Для забезпечення належного рівня відповідальності за реалізацію стратегії, необхідно створити систему моніторингу та оцінки її реалізації. Така система має включати орган з моніторингу – робочу групу з управління впровадження стратегії.

Забезпечення реалізації – це управлінське завдання, яке передбачає контроль за діяльністю численних організацій, які задіяні у процесі  впровадження стратегії. Цим має займатись робоча група з управління впровадження стратегії, створена з представників органу місцевого самоврядування, громадськості і бізнесу (сільський голова та його заступники, начальники відділів сільської ради, приватні підприємці, представники громадськості). Питання впровадження проєктів і заходів стратегії мають належати виключно до компетенції робочої групи. Саме робоча група з управління впровадження стратегії є відповідальною за забезпечення актуальності та реалістичності стратегічних і оперативних цілей та за їх досягнення.

У ході моніторингу та оцінки стратегії вирішуються наступні завдання:

•контроль за реалізацією стратегії вцілому;

• оцінка ступеню досягнення за стратегічними та оперативними цілями і завданнями, надання інформації для корегування цілей та завдань;

• підтримка в робочому стані системи стратегічного планування.

Моніторинг базується на розгляді обмеженого числа відібраних показників (індикаторів) за кожним зі стратегічних напрямів та аналізі досягнення запланованих результатів.

Рівні моніторингу:

1. Ефективність впровадження окремого проєкту;

2. Рівень досягнення стратегічних і оперативних цілей;

3. Ступінь просування за стратегічними напрямами розвитку;

4.  Стан розвитку громади – досягнення стратегічного бачення.

Підсумки моніторингу підводяться один раз на півроку у вигляді піврічних звітів.

Фіксуються та аналізуються:

а) ступінь виконання кожного завдання проектів;

б) невиконані завдання, причини відхилення, пропозиції;

в) дані за індикаторами, що відображають результат реалізації проектів;

г) оцінка потреб у фінансуванні;

д) пропозиції щодо вдосконалення діючої системи моніторингу.

Пропозиції з корегування та змін до стратегії за стратегічними та оперативними цілями, проектами та завданнями можуть вноситися:

• членами робочої групи з управління впровадження стратегії;
• депутатами ТГ;
• зацікавленими організаціями, установами, громадськими організаціями та особами (жителями громади).

Проекти рішень щодо змін до стратегії виносяться на розгляд сільської ради.

Для всіх можливих форм організації процесу моніторингу головним є проведення ретельного відслідковування виконання завдань та реалізації проектів, коригування та актуалізація Стратегії при необхідності, з огляду на зміну ситуації, оскільки одні проекти будуть завершені, а деякі замінено іншими.

Таблиця8. Показники оцінки реалізації стратегії (індикатори досягнення результату)

ДОДАТКИ

Додаток 1

«Оцінка можливого впливу стратегії на довкілля»

Оцінка ймовірних наслідків для довкілля від реалізації Стратегії відповідно до контрольного переліку

Прогнозований вплив на довкілля в рамках стратегічної цілі

1. Економічний добробут громади

Прогнозований вплив на довкілля в рамках стратегічної цілі

2. Розвинена інфраструктура

Прогнозований вплив на довкілля в рамках стратегічної цілі

3.Якісна дошкільна та загальна середня освіта в громаді

Прогнозований вплив на довкілля в рамках стратегічної цілі

4. Соціальний добробут громади

Висновки щодо ймовірного впливу Стратегії  на довкілля