10 жовтня в Україні та світі відзначається День ментального здоров’я

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?» – ініціатива першої леді Олени Зеленської – цього дня нагадує про силу теплих дій та запрошує українців ділитися своїми фото та історіями про дотики підтримки. Кожен такий дотик – має значення. У часи випробувань бути поруч – це вже багато. І ми всі одночасно – усією країною – тримаємо і тримаємось за когось.

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?» – ініціатива першої леді Олени Зеленської, у День ментального здоров'я 10 жовтня створює Національну галерею сили теплих дій – «Дотики підтримки»...

Метою кампанії є показати силу щоденної людської підтримки – теплих дотиків підтримки – як ресурсу, що допомагає нам триматися і тримати одне одного. Я є, і ми є. Я стою через зв'язок з іншими людьми. Ми всі – вузлики підтримки, переплетені з жестів, погляду, добрих слів. Кожен має свій момент, коли його/її підтримали, або коли він/вона підтримала.

«Дотики підтримки» – це наша колективна історія тепла, нагадування про наші міцні людські зв'язки та опори. Наша підтримка одне одного «живе» у різних форматах – вона ніби камінці, по яких стрибають. Іноді ми стаємо один для одного такими камінцями. Ми зможемо витримати, якщо є за кого триматись.

Формати прояву дотиків підтримки:

● Тілесні – дотик, обійми, рука на плечі;

● Предметні – речі з історією (іграшка, листівка);

● Побутові – турбота у щоденних деталях (бутерброд у холодильнику, квітка у вазоні);

● Соціальні – допомога в магазині, мисочка з водою для тварин;

● Духовні – молитва, тиха присутність, спільне мовчання.

Чому важливо фіксувати теплі дотики підтримки? Відповідають українські та міжнародні соціологічні дослідження:

● Рівень щоденного стресу та тривоги майже вдвічі вищий у людей, які не мають якісної соціальної підтримки;

● Люди з низьким рівнем соціальних зв'язків у 6 разів частіше оцінюють своє життя як «страждання»;

● Люди з міцними соціальними зв'язками в 3 рази частіше оцінюють своє життя як «процвітаюче» (матеріальний, емоційний та духовний добробут);

● Дорослі, які часто спілкуються з близькими, є більш адаптованими. Здатність ділитися з рідними як хорошими, так і поганими подіями, прямо пов'язана з вищим рівнем психологічної адаптованості;

● Обговорення почуттів і переживань з батьками сприяють більшій адаптованості дітей до стресу. Діти, які рідко обговорюють свої почуття з батьками, мають більше труднощів у подоланні стресу;

● Батьки дітей, які краще адаптуються до стресу, активно залучаються до їхнього життя: розмовляють про почуття, діляться власним досвідом, пояснюють ситуацію, проявляють фізичну підтримку, як-от обійми. Покажіть свої теплі моменти підтримки, щоб кожен і кожна могли впізнати себе, згадати свій дотик, свою розмову, своє «я поруч». І відчути силу теплих дій. Бути поруч – це вже багато!