Життя та здоров’я людини тісно пов’язані з навколишнім середовищем, де одним із найважливіших компонентів є вода
Проте значна кількість водоносних горизонтів забруднена різними шкідливими для організму людини сполуками. Невідповідність питної води санітарно-епідеміологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози, отруєння токсинами синьозелених водоростей тощо). Лабораторні дослідження останніх років довели, що вода з колодязів від 30 до 50% випадків має наднормативний вміст нітратів. На територіях Шаргородської, Мурафської, Джуринської територіальних громад питна вода громадських та індивідуальних криниць за даним критерієм якості та безпечності не відповідала вимогам у 2022 році у 35% випадків.Основні причини цього полягають у внесенні в ґрунт мінеральних та органічних добрив, забруднення стічними водами, а також твердими побутовими відходами, недотримання вимог санітарних норм при будівництві вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби. Нітрати — це солі азотної кислоти, які є постійними складниками природних вод. Якщо їх концентрація в питній воді не перевищує 50 мг/л, то така вода не шкідлива для вживання. Пам’ятайте, що кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність на 39-86%;
Майте на увазі, що забруднена нітратами вода навіть у смертельних дозах - чиста, прозора, без запаху і видимих домішок, звичайна за смаком. Хай це не вводить Вас в оману! Будьте обережні! Якщо у Вас виникли сумніви щодо якості питної води, в жодному разі не використовуйте її для питних цілей. Варто перевірити якість та безпечність питної води в атестованих на дані види робіт лабораторіях. Вживання води, забрудненої нітратами, небезпечне для здоров’я. Зокрема це призводить до виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей віком до 1 року, внаслідок якої все частіше реєструються летальні випадки!
З метою запобігання негативного впливу різних чинників (в т.ч. при влаштуванні криниць), які можуть негативно вплинути на якість та безпечність питної води, доводимо до Вашого відому основні вимоги до влаштування шахтних колодязів:
- місця облаштування криниць слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту. Обов'язковою умовою при виборі на території присадибної ділянки місця під криницю є дотримання розмірів віддаленості до вигрібних ям, надвірних вбиралень, які повинні бути віддаленні від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань не менше 20 м з урахуванням напрямку схилу ділянки;
- територія поблизу криниці повинна утримуватись в чистоті, вода повинна відводитись (необхідно ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку дощових і талих вод, лід зколювати);
- влаштування стінок колодязя необхідно проводити переважно монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності керамікою, цеглою, каменем або деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.
- каміння для влаштування стінок колодязя повинно бути з міцних стійких порід та укладатись на цементний розчин;
- уразі використання дерев’яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25 м, прямі, без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком, витримані (заготовлені не менше ніж за 5- 6 місяців до їх використання). При цьому перевагу необхідно надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в’яз чи берест, але можна застосовувати також дуб і сосну (дуб та сосна ) з початку експлуатації можуть надавати воді присмак та запах). Вінця надводної частини зрубу можна робити з колод або брусів сосни або ялини;
- підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині;
- уразі влаштування колодязя в галькових, гравелистих ґрунтах або у скельних породах, що обвалюються, дно колодязя не закріплюють, а у стінках водоприймальної частини передбачаються створи діаметром 15-30мм, розташовані у шахматному порядку через 0,2- 0,3 м (дірчатий фільтр) для надходження води в колодязь. У разі влаштування колодязя у піщаних ґрунтах на його дні влаштовують зворотний піщаногравійний фільтр;
- для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби;
- наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку;
- для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим “журавлем” з відром для загального користування. Біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа (радіусом не менше 2 м) з воротами (хвірткою) та стежка із твердим покриттям (від воріт до колодязя);
- для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити “замок” із замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15- 20 см та з ухилом від колодязя. Навколо колодязя, озміщеного у водопроникаючих ґрунтах (піски, піщаногравійні, піщаногалькові) з невеликим (2 м) покриттям супіску, суглинків, необхідно цементувати;
- не рідше одного разу на рік повинна проводитись чистка криниці;
- після кожного ремонту і чистки повинна проводитись дезінфекція (виключно реагентами, які призначені для дезінфекції води (дана інформація зазначена у супровідних документах, що додаються до деззасобу).
Чиста вода - це запорука нашого здоров’я і здоров’я наших дітей.
Жмеринське районне управління ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області
